Місце зустрічі змінити не можна

«Місце зустрічі змінити не можна» – радянський кінофільм 1979 року режисера Станіслава Говорухіна. Фільм створений за мотивами роману братів Вайнерів «Ера милосердя» та є сумішшю жанрів криміналу, детектива, бойовика і драми.

Головну роль бандита і злочинного авторитета Міті Круглова грає Володимир Висоцький. Фільм показує боротьбу силових структур з організованою злочинністю й труднощі, які виникають в їхніх рядах.

Попри велику популярність фільму «Місце зустрічі змінити не можна», у кінокартині наявний викривлений образ українців у якості персонажів Пасюка та Левченко.

Зокрема, Пасюк – член оперативної групи Жеглова. Впродовж усього фільму Пасюк розгулює у вишиванці, яку носить під піджаком та має прізвище, кумедне для росіян. А ще цей персонаж говорить з акцентом, який подається у фільмі як нібито український. Пасюк найменше з усіх вирізняється розумом та кмітливістю. Таким чином, російська пропаганда закладає комплекс меншовартості українців. На цьому наголосили й у відео Телеканалу D1 http://surl.li/qrzip : «прізвище Пасюка у фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» мало негативний відтінок, оскільки звучало як слово «пацюк». Він показаний недолугим та кумедним українцем-простаком – саме так, найчастіше, росіяни репрезентують українців у своїх медійних продуктах».

Щодо Левченка – він член банди «Чорна кішка». Походження цього персонажа не видає ніщо, окрім прізвища, адже цей чоловік не Іванов-Петров-Сідоров-Жеглов-Шарапов, він – Левченко. Як усім відомо, подібні до цього прізвища притаманні саме українцям. Показово й те, що впродовж фільму цей персонаж показаний зрадником. Автори фільму могли надати таку характеристику будь-кому, але ж нарекли відступником саме персонажа з українським походженням. Таким чином, російська пропаганда вже тоді нав’язувала українським глядачам не лише комплекс меншовартості, а й транслювала в радянський інфопростір викривлений образ українця.

Про це говорять й у відео Телеканалу D1 http://surl.li/qrzvj : «Левченко – це образ українця-зрадника з трагічною долею. За сюжетом фільму «Місце зустрічі змінити не можна» Левченко намагається втекти і його вбиває Жеглов. Натомість Шарапов говорить Жеглову: «Ти вбив людину!» Жеглов відповідає: «Ні, я вбив злочинця!» І тут прослідковується наратив, що українці – зрадники».

Джерела:

Телеканал D1 «Як радянське та російське кіно паплюжить образ українців» http://surl.li/qncmc

UAkino http://surl.li/qrzip