Коментар

«Чом же ти ще й досі не в колгоспі?»

 

Радянський плакат «Чом же ти ще й досі не в колгоспі?» створений 1929 року. На плакаті зображені щасливі та задоволені колгоспники і змучений одноосібник. На плакаті показані відчуття щастя і заможності завдяки використанню яскравих кольорів на колгоспниках, натомість одноосібник – брудно-сірого кольору, щоб передати відчуття розпачу. Також показово, що композиція виглядає так: колгоспники розміщені зверху плакату і дивляться на одноосібника зверху вниз. На задньому плані зображені доглянуті будівлі як атрибути щасливого заможного життя.

Завдання цього плакату – спонукати одноосібника вступити до колгоспу.

Державна політика умисно об’єднувала селян-одноосібників у великі колективні господарства. Усе задля ліквідації приватної власності на засоби виробництва, впровадження форм господарювання, повністю підконтрольних режимові.

Проте колективізація стала провальним планом. Зокрема, про це пише Радіо Свобода http://surl.li/pxrft : «Колективізація в 1930 році зазнала поразки. Сталін мусив дати задній хід, оскільки селяни не хотіли йти в колгоспи, Україна масово збунтувалася. Тоді Україна серед радянських республік була першою за кількістю селянських виступів. У 1932 році, заходячи вже на другий етап індустріалізації, в Кремлі знов намагаються з селян вижати зерно. На Україну був закладений непомірний хлібозаготівельний план. Відповідно до цього плану, Україна мала в 1932 році здати 364 мільйони пудів зерна. Це був нереальний план! Про це доповідали представники українського компартійного апарату і влади на місцях. Адже на той момент селяни не хотіли працювати у колгоспах, бо практично були зведені до рівня кріпаків, працювати за трудодні ніхто не хотів. Відповідно, врожайність знизилася.

Селяни були зведені до рівня кріпаків. Звісно, що вони працювати не хотіли, хлібозаготівельні норми не виконувалися, експорт зерна падав, індустріалізація гальмувала. Сталін це сприймав як особисту поразку і вирішив посилити тиск на селян. Українське селянство звинуватили в навмисному саботажі: нібито в Україні є хліб, є цілі підземні сховища з хлібом, але селяни хліб приховують і не хочуть віддавати державі.

7 серпня 1932 року вийшов «Закон про 5 колосків», який став інструментом, що дозволив Кремлю реалізувати Голодомор-геноцид українського народу».

Спочатку до колгоспу, а потім вбивати – «Настоящая работа».