"Біла гвардія"

«Біла гвардія» — перший роман російського письменника Михайла Булгакова. Частково твір був опублікований 1925 року; повна публікація — 1927 року. В творі описується життєва драма родини Турбіних, киян з російської інтелігенції, під час падіння гетьманату Скоропадського та захоплення Києва військами Директорії. Базується на особистому досвіді письменника, який був учасником київських подій та прихильником білого руху. У романі та його екранізаціях присутні елементи українофобії. Дія роману розгортається в 1918 році, коли з міста йдуть німці, які окупували Україну, і їх захоплюють війська Петлюри.

Михайло Булгаков – російський письменник, що народився у Києві. Він відомий у пострадянському просторі такими творами: «Майстер і Маргарита», «Біла Гвардія», «Собаче Серце», «Записки юного лікаря», «Іван Васильович».

Навколо Булгакова точаться дискусії й донині. Адже, як пише «Українська правда», http://surl.li/pqcou хтось вважає Булгакова великим митцем, генієм, антирадянським чи навіть українським письменником. Інші кажуть, що він захоплювався російськими імперськими ідеями і негативно ставився до незалежності України та національно-визвольних змагань. Якраз останні характеристики підтверджуються наративами, що вкладені у його роман «Біла гвардія». Головним героєм «Білої гвардії» став 28-річний лікар Олексій Турбін, українофоб. Літературознавці зазначають, що прототип Турбіна – сам Булгаков. Приписуючи окупантам інтелігентність (родина Турбіних), Булгаков брехливо демонізує український визвольний рух, зокрема й прагнення українців жити власним національним життям у цілому – пише Олексій Вахній у виданні «Україна молода». http://surl.li/pqpmp

У «Білій гвардії» образ українців змальований у вигляді карикатури. До прикладу, ось так у творі Булгаков зобразив українця, лікаря Курицького:

«Он же сам не говорит на этом проклятом языке! А? Я позавчера спрашиваю эту каналью, доктора Курицького, он, изволите ли видеть, разучился говорить по-русски с ноября прошлого года. Был Курицкий, а стал Курицький... Так вот спрашиваю: как по-украински «кот»? Он отвечает: «Кит». Спрашиваю: «А как кит?» А он остановился, вытаращил глаза и молчит. И теперь не кланяется».

Таким чином автор транслює зневагу героїв «Білої гвардії» до української ідентичності та мови. Вустами персонажів роману Булгаком неодноразово назвав українську мову «гнусним язиком». Ось ще одне з підтверджень цього. Фраза, яку Булгаков вклав у вуста головного героя Олексія Турбіна:

«Я б вашего гетмана за устройство этой миленькой Украины повесил бы первым! Кто запретил формирование русской армии? Гетман. Кто терроризировал русское население этим гнусным языком, которого и на свете не существует? Гетман. Кто развел всю эту мразь с хвостами на головах? Гетман».

У цих словах головного героя Олексія Турбіна важко не помітити усю відразу та відчуття зневаги до усього українського.
«Біла гвардія» користувалася на росії неабиякою популярністю, тож письменник створив на основі цього твору п'єсу «Дні Турбіних», яку дуже любив Йосип Сталін і дивився її 15 разів. Про це пише Центр досліджень визвольного руху. http://surl.li/pqcec Вождь тішився від усвідомлення того, що його ідейні і класові противники, навіть такі непересічні постаті, як Турбіни, переможені, розчавлені його режимом. На одній із зустрічей з письменниками у помешканні Горького Сталін розмірковував вголос: «Наш робітник зайнятий на роботі. Де йому сісти за товстий роман! П’єсу робітник легко подивиться. Через п’єси можна зробити наші ідеї народними...».

У творі упереджене трактування подій часів 1917-21 років. У «Білій гвардії» підкреслюють подвиги білогвардійців, саме тому роман активно поширювали в СРСР. Зокрема, як зауважили у виданні «Україна молода» https://umoloda.kyiv.ua/number/3815/164/168392/ «Герої» булгаковської писанини, як і він, є етнічними москвинами, і їхніми вустами та діями фіксується сповідувана зневага до тогочасних репрезентантів національно-визвольного руху (гетьмана Скоропадського, Симона Петлюри, якому пророкується погибель, Петра Болбочана, нареченого в п’єсі «Дні Турбіних» Болботуном), воїнів, котрі стали на захист Батьківщини.

Тож у творі «Біла гвардія» Булгаков приписав окупантам інтелігентність (родина Турбіних). Натомість немає жодного позитивного персонажу, який пов’язаний з чимось українським. Письменник брехливо демонізував український визвольний рух та прагнення українців жити власним національним життям у цілому. Усі ці характеристики «Білої гвардії» вказують на те, що він був продуктом радянської пропаганди. Зокрема показово й те, що твір неабияк подобався Йосипу Сталіну, через що й саму п’єсу «Дні Турбіних» на основі твору «Біла гвардія» не знімали з показів у московських театрах впровж цілих п’яти років.

Джерела:

Українська правда – http://surl.li/pqcou

Україна молода – http://surl.li/pqpmp

Центр досліджень визвольного руху – http://surl.li/pqcec

Високий замок – http://surl.li/prera